Моя Батьківщина — Україна 

       Моя Батьківщина — Україна
У кожної людини одна Батьківщина. Це те місце на її великій території, де вона народилася, виросла, яке не раз проміряла своїми ногами.

       Я щаслива з того, що народилася і живу саме в Україні. Я люблю її за безмежні, красиві, неосяжні простори. Вийди в поле — і ти залюбуєшся полями високого жита, яке стоїть неначе дві високі стіни. Увійди в нього — і тебе сховають його колоски. Тільки синє небо є твоїм дороговказом. Милує душу така краса. Здається йшов би вічність цією стежкою, аби вона не кінчалася

        А архітектура міст українських! Київ, Харків, Львів. Вона свідчить про високий рівень культури наших пращурів.

      Хто не милувався Софією Київською і Золотими воротами княжого міста, Видубицьким монастирем и Києво-Печерською лаврою з Успенським собором, старовинним Подолом сивочолим Борисфен-Дніпром? Все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться наша земля.

     Ось уже п’ятнадцять століть височіє н дніпровських схилах Золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір’ю міст руських», відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав Європи Київської русі.

      Оглядаючи з високості київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли чиї ми діти? Хочеться знати, хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому і якою мовою спілкувалися наші предки, якого походження слово «Україна».

  Що таке Батьківщина?          Це якесь певне місце на Землі чи, може, щось більше? Щось пов’язане з усім найдорожчим, що є в людини, – з її батьками, найяскравішими відкриттями та відчуттями дитинства та становлення себе самої? 

      Я вважаю, що й те, й інше у нерозривному взаємозв’язку.  Батьківщину не вибирають, проте в усіх куточках нашої планети – різноманітної за природою, культурою, суспільними звичаями – кожна людина по-особливому ставиться до того краю, який зве Батьківщиною.
      Для когось це країна хмарочосів та високих технологій, для інших – безкрая пустеля пісків та каменів. І завжди воно – місце, в якому людина народилась та виросла, - наймаліше її серцю, навіть після того, як вона може промандрувати навколо світу.

        З давніх давен люди були готові захищати свою Батьківщину вогнем і мечем, не шкодуючи власного життя, бо лише це гарантувало їм та їхнім нащадкам можливість бути господарями на своїй землі та жити вільно. Сьогодні, коли людство зробило значний крок вперед у науці та культурі, пережило декілька жахливих війн, в яких загинули мільйони, на мій погляд, недопустимо розв’язувати війну, навіть під приводом захисту Батьківщини.
      Її треба захищати мудрим керівництвом, врахуванням інтересів усіх верств населення, толерантністю, чесністю, працелюбством. Бо зрадник Батьківщини – не той, хто змушений емігрувати під загрозою смерті, а той, хто використовує свою владу у власних інтересах, нажаль, дуже поширена проблемабагатьох країнах, у тому числі – в Україні.